Власний юрист може допомогти оцінити запропоновану угоду та її наслідки. Перед зустріччю варто узгодити, хто розповідає історію спору, хто пояснює правові норми та хто може підписати документ. Медіатор неупереджено веде обговорення; представник захищає інтереси своєї сторони. Ці завдання можуть доповнювати одне одного. Належна підготовка дає учаснику змогу зберегти вплив на рішення, а юристу — зосередитися на ризиках, важливих для врегулювання справи.
Що варто знати спочатку
- Узгодьте з юристом цілі, межі поступок і порядок обговорення нових пропозицій.
- Перевірте повноваження на укладення конкретної угоди, їхній обсяг і потрібну форму.
- Можна попросити перерву та перевірити проєкт перед ухваленням рішення.
Як розподілити ролі під час медіації?
Александра Ожел і Кароліна Алама-Осмульська описують важливість підготовки клієнта та можливості висловитися особисто. Практично можна домовитися так: ви пояснюєте потреби й історію співпраці, юрист уточнює правові наслідки, а медіатор допомагає всім учасникам вести розмову. Представник може бути присутнім на зустрічі або заздалегідь перевірити документи й пізніше проконсультувати щодо проєкту. Обсяг допомоги ви узгоджуєте з ним індивідуально.
Стаття 183³ Цивільного процесуального кодексу Польщі (KPC) вимагає від медіатора неупередженості. Навіть юридична освіта не робить його радником однієї зі сторін. Стаття 183³ᵃ дозволяє за спільним проханням сторін запропонувати необов’язкові варіанти вирішення спору. Натомість власний юрист може пояснити значення конкретної пропозиції для свого клієнта. Ці функції варто чітко розмежувати від початку.
Джерела розділу: [1, с. 102, 105–106] [2]
Що обговорити з юристом до зустрічі?
Підготуйте коротку хронологію, основні документи та перелік питань для ухвалення рішень. Відокремте гроші від інших потреб: дати завершення співпраці, повернення речей, виправлення інформації або подальшого спілкування. Запитайте про сильні й слабкі сторони вашої позиції, витрати подальшого провадження та реальну можливість виконати судове рішення. Оцінка ризиків має охоплювати й ситуацію, коли переговори завершаться без домовленості.
Розділ 2014 року заохочує аналізувати цілі та альтернативи угоді. Це можна звести до трьох запитань: чого я хочу досягти, на які поступки готовий погодитися та що робитиму без угоди? Також узгодьте оплату підготовки, участі юриста й перевірки документа. Для онлайн-зустрічі передбачте окремий конфіденційний канал консультації та спосіб попросити перерву.
Джерела розділу: [1, с. 102, 104–106]
Як перевірити проєкт перед підписанням?
Перегляньте кожне зобов’язання: хто, що, коли та в який спосіб виконає. Для платежів визначте суму, графік і наслідки прострочення. Уточніть, які вимоги охоплено угодою, а які залишаються відкритими. Особливої уваги потребують положення про повний розрахунок і відмову від подальших вимог. Неясний пункт легше виправити до підписання, ніж після виникнення нового спору.
Стаття 183¹⁴ § 3 KPC передбачає перевірку судом, який відмовляє в затвердженні угоди, зокрема якщо вона суперечить закону, є незрозумілою або містить суперечності. Затвердження не скасовує спеціальних вимог до форми правочину — стаття 183¹⁵ § 2. Тому юрист має перевірити потребу в окремому документі чи подальших діях. Сам початок переговорів не замінює дотримання судових строків.
Джерела розділу: [1, с. 105–106] [2]
Навчальний сценарій — вигаданий приклад, а не справа, яку проводив Фонд.
Розрахунок із діловим партнером
У вигаданому спорі підприємиця з Кракова хоче отримати заборгованість і завершити співпрацю, зберігши доступ до документації. До медіації її представник аналізує договір. Вони домовляються, що клієнтка розповість про практичні труднощі, а юрист перевірятиме пропозиції щодо платежів і відповідальності.
Під час розмови з’являється пропозиція розстрочки разом із широкою відмовою від вимог. Після перерви для консультації учасники уточнюють, які зобов’язання мають бути врегульовані. Це можливий спосіб роботи над проєктом; він не доводить, що інша сторона прийме умови або що подібна справа завершиться угодою.
Запитання за темою
Чи обов’язково приходити на медіацію з юристом?
У звичайній цивільній медіації немає загального обов’язку залучати адвоката або юридичного радника. Можна проконсультуватися до зустрічі чи до підписання проєкту. Складність справи, вартість зобов’язань і спеціальні правові вимоги можуть обґрунтовувати ширшу допомогу.
Джерела розділу: [2] [1, с. 102, 105–106]
Чи можна попросити перерву для консультації з представником?
Так, варто узгодити це з медіатором. Перерва допомагає перевірити нову пропозицію та ухвалити усвідомлене рішення. Учасник не зобов’язаний погоджуватися на угоду лише тому, що проєкт підготовлено під час цієї зустрічі.
Джерела розділу: [1, с. 106] [2]
Джерела та література
- Aleksandra Orzeł, Karolina Alama-Osmólska, Rola pełnomocników procesowych w mediacji cywilnej, w: Janina Czapska, Maksymilian Szeląg-Dylewski (red.), Mediacje w prawie, Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków 2014, s. 97–109. ISBN 978-83-233-3672-3.
Використані сторінки видання: 102, 104–106.
- Ustawa z dnia 17 listopada 1964 r. – Kodeks postępowania cywilnego, tekst jednolity Dz.U. z 2026 r. poz. 468, ze zmianami; w szczególności art. 183¹–183¹⁵, art. 259¹, art. 436 i art. 445².
- Ustawa z dnia 23 kwietnia 1964 r. – Kodeks cywilny, tekst jednolity Dz.U. z 2026 r. poz. 795; w szczególności art. 121 pkt 5–6, art. 917–918 oraz przepisy o formie czynności prawnych.
Оригінальна освітня стаття на основі розділу збірника Mediacje w prawie (2014), з посиланнями на конкретні друковані сторінки. Чинні правові норми незалежно перевірено станом на 23.10.2026; видання 2014 року не подається як джерело сьогоднішнього права.
Освітні матеріали підготовлено за станом джерел, перевіреним 23 жовтня 2026 р. Вони не замінюють індивідуальної правової оцінки конкретної справи. Сценарії є вигаданими й не відображають історій клієнтів або результатів роботи Фонду. Закони, судові рішення та наукові публікації наведено біля відповідних питань; DOI зазначено лише для публікацій, яким присвоєно такий ідентифікатор.