Дві медіації можуть виглядати по-різному, хоча обидві допомагають шукати домовленість. В одній медіатор переважно впорядковує розмову й допомагає учасникам створювати пропозиції. В іншій сторони просять також обговорити можливі рішення. Замість обирати метод за назвою, варто визначити мету зустрічі, очікувану роль медіатора та спосіб ухвалення рішень. Це стосується як розмов у Кракові, так і медіації онлайн.
Що варто знати спочатку
- Назви стилів описують підходи до розмови, але не замінюють узгодження правил.
- Варто відрізняти заявлену вимогу від потреби, яку вона має задовольнити.
- Пропозиція медіатора залишається необов’язковою, а учасники зберігають вплив на результат.
Фасилітативний підхід: допомога в самостійному пошуку варіантів
Єжи Пліс описує фасилітативну медіацію як підхід, зосереджений на процесі розмови. Медіатор допомагає з’ясувати потреби, ставить запитання та впорядковує обмін інформацією. Основні пропозиції створюють самі учасники. Це дає можливість розглядати рішення, пристосовані до їхньої ситуації, замість одразу зводити обговорення до однієї вимоги.
Практичне запитання для клієнта: чи потрібні мені передусім умови для спокійної розмови та створення власних варіантів? Наприклад, спір про строк оплати може стосуватися також підтвердження виконання послуги, способу подання зауважень і подальшої співпраці. Впорядкування цих питань іноді є не менш важливим, ніж сама сума.
Джерела розділу: [1, с. 63–64]
Оцінювальний підхід: з’ясуйте, якої саме оцінки очікуєте
В описі оцінювальної медіації більшу роль відіграють оцінка можливих рішень і активніша участь медіатора в їх розгляді. Автор показує також дискусію про межі такої ролі. Тому самої назви «оцінювальна медіація» недостатньо: треба узгодити, чи йдеться про запитання щодо здійсненності, обговорення варіантів або інші дії.
У польській цивільній медіації чинна ст. 183³ᵃ KPC дозволяє за спільним проханням сторін запропонувати необов’язкові способи вирішення спору. Це не надає медіатору ролі судді. Якщо вам потрібна незалежна консультація щодо вимоги, домовтеся про зустріч із юристом. Ознайомлення з пропозицією не зобов’язує її прийняти.
Джерела розділу: [1, с. 64] [2]
Вимога та інтерес — різна інформація
Вимога описує бажаний результат, наприклад повну оплату до певної дати. Інтерес пояснює, чому це важливо: потребу в коштах, передбачуваності або припиненні невизначеності. Пліс зазначає, що робота з інтересами допомагає перейти від самих позицій до питань, які потребують вирішення. Це не означає відмови від прав або визнання правоти іншої сторони.
Перед зустріччю запишіть, що для вас необхідно, що можна узгодити інакше та як ви перевірятимете виконання домовленостей. Запитайте також, що потрібно іншій людині, щоб вона розглянула зміну своєї пропозиції. Відповідь може відкрити інші варіанти, але не кожне поєднання потреб можна узгодити. Медіація не гарантує спільного рішення.
Джерела розділу: [1, с. 64–65] [2]
Коли важливий і подальший контакт?
Описаний у книзі трансформативний підхід звертає увагу на самостійність учасників і краще розуміння ситуації одне одного. Тому корисна зміна не завжди полягає в негайному погодженні суми. Сторони можуть також впорядкувати спосіб спілкування, визначити межі контакту або зрозуміти, чому попередні спроби завершувалися непорозумінням.
Пліс розглядає також наративний і гуманістичний підходи, які враховують розповідь про конфлікт та умови діалогу. Для учасника корисніше запитати про мету, ніж запам’ятати назви: ми хочемо завершити співпрацю чи встановити правила її продовження? Не слід вважати, що медіація обов’язково потребує примирення або відновлення близьких відносин.
Джерела розділу: [1, с. 65–67]
Як узгодити підхід до зустрічі?
Запитайте медіатора, як він зазвичай проводить розмову, коли пропонує індивідуальні зустрічі та як реагує, якщо сторони зупинилися на одному варіанті. Поясніть, чи очікуєте переважно впорядкування діалогу, чи хочете також разом розглядати необов’язкові пропозиції. Узгодьте час на перевірку документів і роль представників. Це конкретніше за загальне бажання обрати «найкращий метод».
Автор наголошує, що стилі не завжди існують у чистому вигляді. Спосіб роботи може змінюватися відповідно до потреб розмови, зі збереженням узгоджених правил. Онлайн-формат — організаційне питання, а не окремий набір повноважень медіатора. До початку сесії підтвердьте, як показуватимуть пропозиції та хто братиме участь.
Джерела розділу: [1, с. 67] [2]
Навчальний сценарій — вигаданий приклад, а не справа, яку вів Фонд.
Сума розрахунку та подальша співпраця
У вигаданому прикладі дві краківські компанії сперечаються про оплату проєкту. Спочатку кожна називає одну суму. Після з’ясування потреб виявляється, що важливими є також строк передання матеріалів і дозвіл надалі використовувати частину результатів роботи.
Учасники створюють кілька варіантів та домовляються оцінити їх зі своїми радниками. Водночас вони визначають один канал зв’язку. Таке поєднання роботи над рішенням і спілкуванням ілюструє гнучкість процесу; воно не є обіцянкою угоди чи описом реальної справи.
Запитання за темою
Чи потрібно знати назву стилю до звернення?
Ні. Достатньо описати проблему й очікування від розмови. Попросіть медіатора пояснити, як він підтримуватиме учасників і які рішення залишатимуться за ними.
Джерела розділу: [1, с. 63–67]
Чи можна змінити спосіб проведення розмови?
Можна обговорити зміну підходу, якщо поточний не допомагає. Пропонування медіатором необов’язкових рішень за ст. 183³ᵃ KPC потребує спільного прохання сторін і не має бути для них несподіванкою.
Джерела розділу: [1, с. 64, 67] [2]
Джерела та література
- Jerzy Plis, „Rodzaje mediacji”, rozdz. III, w: Aneta M. Arkuszewska, Jerzy Plis (red. nauk.), Zarys metodyki pracy mediatora w sprawach cywilnych, Wolters Kluwer, Warszawa 2014, s. 62–67, ISBN 978-83-264-3282-8.
Використані сторінки видання: 63–67.
- Ustawa z dnia 17 listopada 1964 r. – Kodeks postępowania cywilnego, tekst jednolity Dz.U. z 2026 r. poz. 468, ze zmianami; w szczególności art. 183¹–183¹⁵, art. 259¹, art. 436 i art. 445².
Оригінальний редакційний матеріал із посиланням на зазначений розділ книги 2014 року та власними навчальними прикладами. У посиланнях зазначено друковані сторінки. Правову інформацію оновлено станом на 23.10.2026; законодавство наведено окремо від літератури.
Освітні матеріали підготовлено за станом джерел, перевіреним 23 жовтня 2026 р. Вони не замінюють індивідуальної правової оцінки конкретної справи. Сценарії є вигаданими й не відображають історій клієнтів або результатів роботи Фонду. Закони, судові рішення та наукові публікації наведено біля відповідних питань; DOI зазначено лише для публікацій, яким присвоєно такий ідентифікатор.