Іноді сторони повторюють ті самі аргументи, але кожна виходить із зустрічі з іншим розумінням домовленостей. Причиною можуть бути значення слів, черговість тем або спосіб слухання. У медіації можна впорядкувати спілкування до порівняння варіантів угоди. Для цього не потрібно визнавати правоту іншої сторони. Потрібно перевірити, чи обидві людини говорять про те саме й розуміють, на що мали б погодитися.
Що варто знати спочатку
- Переказ своїми словами допомагає перевірити розуміння, а не означає визнання правоти.
- Запитання про конкретний факт корисніше за здогадки про чужі наміри.
- Домовленість має визначати дію, відповідальну особу, строк і спосіб підтвердження виконання.
Чому одне повідомлення розуміють по-різному?
Єжи Пліс описує бар’єри, пов’язані з мовою, емоціями, недовірою та вибором каналу спілкування. Слова «швидко», «повний пакет документів» або «готовий проєкт» можуть означати для кожної сторони різні речі. Додаються недомовленості, спеціальні терміни та попередній досвід. Повторення того самого речення голосніше не усуває цих розбіжностей.
Допомагає відокремлення спостереження від оцінки. Можна сказати: «Я не отримав додатка, згаданого в повідомленні», замість починати зі звинувачення в зневазі. Це не визначає, хто має рацію у спорі. Проте створює питання, яке можна з’ясувати й перевірити. Якщо даних багато, варто запитати, чи допоможе коротка таблиця замість усного переліку подробиць.
Джерела розділу: [1, с. 137–140]
Перефразування: перевірка замість припущення
Перефразування — це короткий переказ почутого своїми словами з перевіркою правильності. Можна сказати: «Я розумію, що проблема стосується строку передання документів, а не їхнього обсягу. Чи правильно я зрозумів?». Співрозмовник отримує можливість виправити вас. Це корисно й тоді, коли ви не погоджуєтеся з його пропозицією.
У книзі цей прийом пов’язано з простою мовою та зворотним зв’язком. Не варто додавати до переказу приховану оцінку, наприклад натяк, що інша сторона «знову передумала». Якщо висловлювання довге, спочатку перевірте один важливий елемент. Мета — точність розуміння, а не механічне повторення кожного речення.
Джерела розділу: [1, с. 141–144]
Запитання, які впорядковують розмову
Відкриті запитання дозволяють отримати інформацію, якої не охоплює проста відповідь «так» або «ні». Можна запитати, що заважає дотриматися строку, як учасник розуміє виконання зобов’язання та які матеріали допоможуть оцінити пропозицію. Пліс пов’язує такі запитання з активним слуханням і впорядкуванням інформації медіатором.
Спочатку вислухайте відповідь, а потім ставте наступне запитання. Якщо кілька людей говорять одночасно, узгодьте черговість і поверніться до пропущеної думки. Не потрібно негайно відповідати на кожну оцінку. Можна попросити конкретний приклад або уточнення слова, яке спричинило суперечку. Медіатор допомагає триматися теми й підсумувати відмінності.
Джерела розділу: [1, с. 143–145]
Доберіть форму до змісту, зокрема онлайн
Складний розрахунок легше обговорити, коли учасники бачать ту саму таблицю та знають, які позиції є спірними. Чутливе питання може натомість потребувати попередньої домовленості про те, як і коли його порушити. Література звертає увагу на місце, час і канал передання інформації. Не обов’язково обговорювати все в одному довгому спільному виступі.
Під час онлайн-медіації варто узгодити сигнал для запитання, показ документів і порядок перерви в разі втрати зв’язку. Це приклади організації розмови, а не технічні гарантії конфіденційності. До індивідуальних зустрічей потрібно пояснити правила передання інформації іншій стороні. Законодавчу конфіденційність цивільної медіації регулює ст. 183⁴ KPC.
Джерела розділу: [1, с. 144–146] [2]
Перевірте спільне розуміння домовленостей
Наприкінці теми спробуйте відповісти на чотири запитання: що має відбутися, хто це зробить, коли і як інша сторона дізнається про виконання? Потім нехай кожен своїми словами опише той самий пункт. Це практичне застосування зворотного зв’язку; виявлена зараз різниця може запобігти новому непорозумінню.
Якщо розмова знову ходить по колу, попросіть коротко підсумувати вже узгоджене й те, що ще потребує рішення. Можна змінити черговість тем або зробити перерву. Краще спілкування не гарантує угоди, але допомагає побачити реальний обсяг розбіжностей. У цивільній медіації прийняття рішення залишається добровільним вибором учасників.
Джерела розділу: [1, с. 141–145] [2]
Навчальний сценарій — вигаданий приклад, а не справа, яку вів Фонд.
Що саме означає «передати до п’ятниці»?
У вигаданому спорі про графічний проєкт виконавець розуміє передання як надсилання робочого файлу. Замовник очікує повний комплект матеріалів, готових до використання. Коли обидві сторони пояснюють те саме слово, виявляється, що частина напруження пов’язана з різним розумінням етапу роботи.
Медіатор допомагає окремо записати робочу версію, подання зауважень і доставлення кінцевих файлів. Учасникам і далі потрібно узгодити строки та оплату. Приклад показує роль уточнення повідомлення, але не визначає зміст договору чи відповідальність будь-якої сторони.
Запитання за темою
Чи означає перефразування, що я визнаю правоту іншої сторони?
Ні. Можна правильно розуміти чиїсь слова й водночас не погоджуватися з ними. Варто пояснити, що ви перевіряєте значення сказаного, а оцінку пропозиції відкладаєте на потім.
Джерела розділу: [1, с. 141–144]
Що робити, якщо я не розумію використаних понять?
Попросіть пояснення простою мовою та конкретний приклад. Можна також попросити час на читання матеріалу. Не підтверджуйте домовленість, значення якої ви ще не розумієте.
Джерела розділу: [1, с. 141–144] [2]
Джерела та література
- Jerzy Plis, „Bariery w negocjacjach i mediacji. Sposoby przeciwdziałania”, rozdz. VII, w: Aneta M. Arkuszewska, Jerzy Plis (red. nauk.), Zarys metodyki pracy mediatora w sprawach cywilnych, Wolters Kluwer, Warszawa 2014, s. 137–159, ISBN 978-83-264-3282-8.
Використані сторінки видання: 137–146.
- Ustawa z dnia 17 listopada 1964 r. – Kodeks postępowania cywilnego, tekst jednolity Dz.U. z 2026 r. poz. 468, ze zmianami; w szczególności art. 183¹–183¹⁵, art. 259¹, art. 436 i art. 445².
Оригінальний редакційний матеріал із посиланням на зазначений розділ книги 2014 року та власними навчальними прикладами. У посиланнях зазначено друковані сторінки. Правову інформацію оновлено станом на 23.10.2026; законодавство наведено окремо від літератури.
Освітні матеріали підготовлено за станом джерел, перевіреним 23 жовтня 2026 р. Вони не замінюють індивідуальної правової оцінки конкретної справи. Сценарії є вигаданими й не відображають історій клієнтів або результатів роботи Фонду. Закони, судові рішення та наукові публікації наведено біля відповідних питань; DOI зазначено лише для публікацій, яким присвоєно такий ідентифікатор.