Перед першою зустріччю багато людей запитують: чи буде медіатор на моєму боці? Його завдання — створити умови, у яких кожен учасник може пояснити свої потреби та свідомо розглянути можливі рішення. Неупередженість стосується ставлення до людей, а нейтральність — підходу до предмета й результату спору. Це розмежування допомагає оцінити спосіб проведення медіації як під час зустрічі у Кракові, так і через інтернет.
Що варто знати спочатку
- Медіатор підтримує участь обох сторін, а рішення про домовленість залишає їм.
- Зв’язки, які можуть викликати сумніви, варто з’ясувати до початку розмови та під час неї.
- Рівне ставлення передбачає реальну можливість висловитися й зрозуміти пропозиції.
Два принципи, які варто розрізняти
Анна Косьцюлек розрізняє неупередженість щодо учасників і нейтральність щодо спору. На практиці перша означає, що медіатор не створює переваги для однієї особи й не оцінює її за професією, манерою мовлення чи поведінкою. Друга вимагає, щоб він не мав власного інтересу в певному результаті. Цілі учасників можуть відрізнятися; медіатор допомагає їх з’ясувати, не перебираючи на себе ухвалення рішень.
Чинна ст. 183³ Цивільного процесуального кодексу Польщі (KPC) вимагає збереження неупередженості. Це не обіцянка, що кожен буде однаково задоволений розмовою. Можна почути складне запитання або пропозицію впорядкувати виступи. Важливо, чи застосовуються подібні правила до всіх і чи кожен розуміє їхню мету.
Джерела розділу: [1, с. 90–91] [2]
Що робити з попереднім знайомством або співпрацею?
Запитайте про зв’язки медіатора з учасниками або їхніми представниками. Це можуть бути професійні, особисті відносини чи попередня участь у питанні, якого стосується спір. Спільна професія або разова зустріч самі собою не визначають оцінку, але конкретна залежність може мати значення. У книзі розглянуто потребу розкривати такі обставини, а не залишати сторони в невизначеності.
Стаття 183³ § 2 KPC передбачає невідкладне розкриття обставин, які можуть викликати сумніви щодо неупередженості. Ви можете попросити пояснити характер зв’язку, а потім спокійно оцінити свою участь. Якщо проблема виявиться пізніше, варто одразу її назвати. Не потрібно чекати, поки вам запропонують проєкт угоди.
Джерела розділу: [1, с. 91–92] [2]
Рівна участь на практиці
Одна людина говорить швидко й використовує юридичну термінологію, іншій потрібен час, щоб прочитати документ. Належна організація розмови враховує ці відмінності. Можна визначити черговість виступів, пояснювати поняття та передбачити перерви. Йдеться про реальну участь; самого відліку однакової кількості хвилин може бути недостатньо.
Косьцюлек звертає увагу на можливість висловитися, поставити запитання та отримати збалансовану підтримку. Проте роль медіатора відрізняється від ролі представника сторони. Якщо вам потрібна оцінка правових ризиків або допомога в захисті власних інтересів, домовтеся про участь свого юриста. Під час онлайн-зустрічі повідомляйте також про проблеми зі зв’язком або читанням спільно показаних матеріалів.
Джерела розділу: [1, с. 92–93] [2]
Чи може медіатор запропонувати рішення?
Це варто запитати до зустрічі. Чинна ст. 183³ᵃ KPC дозволяє медіатору за спільним проханням сторін запропонувати необов’язкові способи вирішення спору. Тому слід відрізняти варіант для обговорення від рішення, нав’язаного учасникам. Ви можете запитати про підстави пропозиції, розглянути альтернативи й відмовитися від неї.
Це важливе уточнення при використанні давнішої літератури. Розділ 2014 року особливо наголошує на невтручанні у вибір конкретного результату; чинне законодавче повноваження треба розглядати окремо. Незалежно від підходу медіатор не ухвалює судового рішення. Згода на медіацію не є завчасною згодою на будь-яку запропоновану угоду.
Джерела розділу: [1, с. 90–93] [2]
Запитання перед медіацією у Кракові або онлайн
Підготуйте три запитання: як з’ясовуватимуть сумніви щодо неупередженості, як кожен зможе висловитися й хто допоможе оцінити правові наслідки домовленості? Запитайте також, що відбуватиметься за сильного тиску або труднощів із розумінням документів. Відповіді мають стосуватися конкретних правил вашої зустрічі.
Якщо щось викликає застереження, опишіть поведінку: «Я не закінчив свою думку й хочу до неї повернутися». Це дає змогу з’ясувати ситуацію без здогадок про наміри. Добровільність цивільної медіації залишає простір для свідомого рішення про подальшу участь. Не підписуйте пропозицію лише тому, що зустріч добігає кінця.
Джерела розділу: [1, с. 90–93] [2]
Навчальний сценарій — вигаданий приклад, а не справа, яку вів Фонд.
Попередній тренінг і запитання про зв’язок
У вигаданому спорі між організацією та виконавцем з’ясовується, що медіатор колись проводив для цієї організації тренінг. Він повідомляє про це обом сторонам і пояснює обсяг контакту. Виконавець запитує, чи триває співпраця та чи стосувалася вона людей, які беруть участь у спорі.
Учасники отримують час на оцінку ситуації та можуть розглянути вибір іншої особи. Приклад показує важливість відкритого пояснення зв’язків. Він не означає, що будь-яка попередня співпраця виключає медіатора або що саме розкриття інформації завжди усуває проблему.
Запитання за темою
Чи може медіатор радити мені, як діяти проти іншої сторони?
Медіатор, який проводить спільні розмови, має залишатися неупередженим. Індивідуальну оцінку вашої правової ситуації можна отримати від власного представника. Варто визначити ці ролі до початку зустрічі.
Джерела розділу: [1, с. 92–93] [2]
Чи можна висловити сумнів під час медіації?
Так. Опишіть конкретну обставину та попросіть пояснення. Обов’язок розкривати обставини, що можуть поставити під сумнів неупередженість, важливий і тоді, коли вони виникають уже під час розмов.
Джерела розділу: [1, с. 91–92] [2]
Джерела та література
- Anna Kościółek, „Cechy i zadania dobrego mediatora”, rozdz. V, w: Aneta M. Arkuszewska, Jerzy Plis (red. nauk.), Zarys metodyki pracy mediatora w sprawach cywilnych, Wolters Kluwer, Warszawa 2014, s. 90–104, ISBN 978-83-264-3282-8.
Використані сторінки видання: 90–93.
- Ustawa z dnia 17 listopada 1964 r. – Kodeks postępowania cywilnego, tekst jednolity Dz.U. z 2026 r. poz. 468, ze zmianami; w szczególności art. 183¹–183¹⁵, art. 259¹, art. 436 i art. 445².
Оригінальний редакційний матеріал із посиланням на зазначений розділ книги 2014 року та власними навчальними прикладами. У посиланнях зазначено друковані сторінки. Правову інформацію оновлено станом на 23.10.2026; законодавство наведено окремо від літератури.
Освітні матеріали підготовлено за станом джерел, перевіреним 23 жовтня 2026 р. Вони не замінюють індивідуальної правової оцінки конкретної справи. Сценарії є вигаданими й не відображають історій клієнтів або результатів роботи Фонду. Закони, судові рішення та наукові публікації наведено біля відповідних питань; DOI зазначено лише для публікацій, яким присвоєно такий ідентифікатор.